Вимоги роботодавців
до бакалаврів спеціальності 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»
та 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка»

Цілі навчання: підготовка фахівців, що мають комплекс професійних компетентностей, які дозволяють їм: а) експлуатувати існуючі системи автоматизації технологічних процесів, в том числі – використовуваних в складі технологічних ліній робототехнічні пристрої; б) виявляти в процесі експлуатації існуючих систем їх недоліки і проводити модернізацію, необхідну для їх усунення; в) проводити розробку нових систем автоматизації технологічних процесів, що реалізують типові алгоритми регулювання і логіко-програмного управління, і їх впровадження у взаємодії з іншими фахівцями підприємства (технологами, механіками, електриками).

Випускники бакалаврату спеціальності мають:

• знати фізику, хімію, механіку, електротехніку, теплотехніку, типові технологічні процеси на рівні, необхідному для розуміння суті реальних технологічних процесів, що на підприємствах є об’єктами автоматичного управління, конструкції і принципів роботи технологічних агрегатів, які реалізують ці процеси;
• вміти проводити аналіз ділянок технологічних процесів як об’єктів управління, виділяючи групи керованих змінних, керуючих дій і збурень, розробляти на основі проведеного аналізу концептуальні моделі (структурні схеми) цих об’єктів;
• вміти, ґрунтуючись на отриманих концептуальних моделях, планувати і проводити активні і пасивні експерименти на реальних об’єктах управління в умовах виробництва, за результатами яких можуть бути отримані математичні моделі за каналами управління і збурень;
• вміти опрацьовувати результати активних і пасивних експериментів, проведених на реальних об’єктах управління, за результатами первинної обробки визначати найбільш загальні властивості каналів (наявність самовирівнювання, запізнення, перехресних зв’язків) і збурень, на їх основі обґрунтувати доцільні структури моделей, переважно з класу типових, для яких можуть бути використані інженерні методики розрахунку параметрів регуляторів, проводити параметричну ідентифікацію цих моделей;
• вміти обґрунтовувати концептуальні структури систем автоматичного регулювання, що реалізують принцип регулювання за відхиленням, бажані критерії їх ефективності та/або показники якості перехідних і сталих процесів в цих системах, використовуючи математичні моделі об’єкту провести розрахунок початкових наближень налаштувань регуляторів цих систем, перевірити результати розрахунків моделюванням систем, наприклад, в середовищі імітаційного моделювання Simulink, з оцінюванням показників якості процесів регулювання, провести тестування систем в умовах параметричних збурень, перевіривши систему на робастність (грубість);
• вміти обґрунтовувати вибір комплексу технічних засобів для реалізації системи автоматичного керування в умовах виробництва, включаючи щити/пульти/шафи, з урахуванням несприятливих / потенційно небезпечних факторів навколишнього середовища, з урахуванням необхідної інтеграції в існуючу систему управління, з урахуванням належної точності вимірювань керованих змінних, с урахуванням необхідності місцевого (резервного) щита/пульта/шафи „ручного” управління і скласти специфікації відповідних замовлень;
• вміти провести перевірку/тестування працездатності і відповідності паспортним характеристикам отриманих або раніш встановлених на об’єкті технічних засобів автоматизації, оцінити характер виявлених несправностей, і, за можливості - провести ремонт, прийняти рішення про необхідність повірки засобів вимірювань в сертифікованій організації, скласти заявку на повірку;
• вміти розробляти і реалізовувати прикладе програмне забезпечення для мікропроцесорних систем управління на базі локальних засобів автоматизації, промислових логічних контролерів;
• вміти створювати на основі сучасних внутрісистемних та зовнішніх інтерфейсів локальні контролерно-комп'ютерні мережі збору інформації, її обробки та керування як інтелектуального програмно-технічного ядра сучасних систем автоматизованого керування, з доступом до них з АРМ фахівців з технології та автоматизації різних ієрархічних рівнів керування, включаючи віддалений доступ через Інтернет;
• вміти створювати сучасні АРМ на основі спеціальних інтерфейсів (від SCADA на базі комп'ютера – для централізованих АРМ, до пультів контролю та керування на базі спеціалізованих технічних засобів – для локальних АРМ), орієнтованих на фахівців з технології та автоматизації, для реалізації технологами функцій контролю та керування процесами на різних ієрархічних рівнях, а фахівцями з автоматизації – діагностики функціонування систем та внесення коректив в їхнє програмне забезпечення;
• вміти виконувати роботи з проектування систем автоматизації, знати зміст і правила оформлення проектних матеріалів, склад проектної документації та послідовність виконання проектних робіт з врахуванням вимог відповідних нормативно-правових документів та міжнародних стандартів;
• вміти враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні аспекти, вимоги охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки під час формування технічних рішень.

Вимоги роботодавців
до магістрів спеціальності 151 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології»
та 174 «Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка»

Цілі навчання: підготовка фахівців, що мають комплекс професійних компетентностей, що дозволять їм:

• провести аналіз існуючих систем автоматичного/автоматизованого управління (САУ) технологічними процесами, виявити їх недоліки і потенціал удосконалення, прийняти рішення про доцільність їх модернізації або розробки нових САУ;
• обґрунтувати, з позиції підвищення ефективності, і, з урахуванням поточного стану теорії керування, структурну (концептуальну) схему нової або модернізованої САУ;
• конкретизувати математичну модель об’єкту керування і варіанти альтернативних алгоритмів керування САУ, визначити оптимальні значення їх налаштувальних параметрів і обрати найбільш ефективні з алгоритмів;
• перетворити ці алгоритми в програмний код контролера та провести тестування САУ з моделлю об’єкту і реальним контролером для підготовки її до впровадження;
• забезпечити супровід вводу в експлуатацію і експлуатації розробленої САУ;
• провести аналіз новизни прийнятих технічних рішень при розробці / модернізації САУ і оформити матеріали заявки на видачу патенту.

Випускники магістратури спеціальності мають вміти:

• обирати аналоги розроблюваних або модернізовуваних САУ актуальними технологічними процесами (ТП), виявити перелік їх функцій керування і наявність взаємозв’язків між ними, структурувати їх на системоутворюючі і робочі, прийняти обґрунтоване рішення з цілеутворюючої зміни функціональної структури у відповідності до сучасних тенденцій розвитку САУ в напрямку підвищення їх ефективності;
• конкретизувати суть нових, включених до САУ функцій керування, конкретизувати джерела додаткової інформації, необхідної для їх реалізації, обґрунтувати суть і точки прикладання нових керуючих дій, формалізувати поновлену концепцію керування ТП у формі нової структурної схеми САУ;
• конкретизувати нову концепцію керування, відображену у структурній схемі САУ, для чого:
  • доопрацювати математичну модель об’єкту керування (ОК), що включає модель ефективності його функціонування і модель впливу на ОК зовнішнього середовища, зробивши її адекватною новій концепції;
  • обрати / доопрацювати / розробити математичні моделі (описи) потенційно ефективних варіантів алгоритмів для реалізації функцій САУ, обґрунтовуючи, при цьому, їх вибір особливостями ТП і технологічного агрегату, що реалізує цей ТП, особливостями впливу на них умов функціонування, що змінюються, і досягненнями ТАК, перевіреними практикою автоматизації;
• реалізувати на основі математичних моделей компонентів САУ, в одному з програмних середовищ, повну цифрову імітаційну модель САУ, орієнтовану на проведення комплексу імітаційних експериментів з альтернативними варіантами алгоритмів керування, в ході яких визначити оптимальні значення налаштувань цих алгоритмів, обрати найбільш ефективну САУ для специфічних умов;
• провести пошук патентної та іншої відкритої інформації для виявлення існуючих відомих, у тому числі – запатентованих, аналогів і прототипів за виконаною розробкою САУ, виявити відмінності і підготувати пакет документів на патентування винаходу подальшого застосування;
• реалізувати алгоритми керування обраної САУ на контролері та підготувати їх до впровадження на виробництві, провівши лабораторне тестування САУ в напівнатурному режимі (контролер – реальний, замість реального об’єкту керування – його імітаційна модель);
• провести комплекс робіт із впровадження САУ на виробництві, забезпечити моніторинг її функціонування і підтвердження очікуваної ефективності, забезпечити супровід (авторський нагляд) на протязі встановленого терміну.

Вимоги роботодавців
до докторів філософії (PhD)
спеціальності 151 «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології»
та 174 «Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка»

Цілі навчання: підготовка фахівців, що мають комплекс професійних компетентностей, що дозволять їм:

• брати участь у розвитку інноваційної складової технічної політики компанії, що передбачає застосування в інженерній практиці сучасних досягнень теорії автоматичного управління з метою отримання конкурентних переваг на ринку послуг з розробки та впровадження автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП) та їх підсистем;
• брати участь у підготовці технічних пропозицій до конкурсів з розробки АСУ ТП та технічних завдань до договорів на їх створення, аргументовано обґрунтовуючи їх інноваційні складові та конкурентні переваги;
• забезпечувати розробку алгоритмів управління та їх програмно-технічного забезпечення для реалізації інноваційних складових АСУ ТП, їх впровадження та необхідного супроводу;
• розробляти описи отриманих інноваційних технічних рішень як об'єктів патентування для оформлення заявок на їх патентування з метою закріплення пріоритетів цих рішень за компанією.

Випускники аспірантури спеціальності мають вміти:

1. провести аналіз функціональної організації найбільш значущих варіантів АСУ ТП, розроблених і зданих в експлуатацію компанією, зробити обґрунтований висновок про доцільність її розвитку в напрямку інноваційності та функціональної цілісності, як основи розробки високоефективних АСУ ТП та їх підсистем, представити керівництву компанії обґрунтований висновок для прийняття рішення технічної політики;
2. провести аналіз алгоритмів управління, що застосовуються в підсистемах автоматичного регулювання (САР) та обґрунтувати заміну „типових” алгоритмів на інтелектуально насичені інноваційні алгоритми, що забезпечують одночасно високі динамічну точність і запас стійкості САР, а також суттєво спрощують налаштування регуляторів САР та введення систем в експлуатацію, відпрацювати алгоритми на рівні імітаційного комп'ютерного моделювання, у взаємодії з програмістами компанії реалізувати їх у необхідних програмних середовищах, провести тестування цих програм на адекватне сприйняття їх алгоритмів, для їх надійної інтеграції у розробки компанії;
3. обґрунтовувати застосування компанією у поточних розробках АСУ ТП інноваційних функцій управління, у тому числі – оптимізації режимів технологічних процесів (ТП), технологічних агрегатів (ТА) та їх комплексів, гарантованого дотримання обмежень на критичні змінні ТП та ТА, порушення яких призводить до аварійних ситуацій, адаптації алгоритмів управління до властивостей об'єктів управління, що змінюються, „безударного” замикання контурів управління тощо, що дозволить суттєво підвищити показники техніко-економічної ефективності ТП і ТА, запобігти порушенням їх технологічних, експлуатаційних та екологічних регламентів і, пов'язаних з ними, втрат;
4. забезпечувати розробку алгоритмів реалізації інноваційних функцій управління за п. „c” для конкретних умов проектованих АСУ ТП, їх відпрацювання у середовищі імітаційного комп'ютерного моделювання, реалізацію у необхідних програмних середовищах (у взаємодії з програмістами компанії), проведення, наприклад, на основі напівнатурного моделювання, тестування програм на адекватне сприйняття ними алгоритмів та взаємодії з іншим прикладним програмним забезпеченням АСУ ТП, підготувавши їх, тим самим до впровадження;
5. проводити навчання співробітників компанії, які беруть участь у впровадженні АСУ ТП з інноваційними розробками, суті цих розробок, в обсязі, необхідному для успішного їх введення в експлуатацію;
6. керувати збором та аналізом патентної інформації, для виявлення можливих аналогів та прототипів для отриманих інноваційних технічних рішень компанії, розробляти формули винаходу та описи цих рішень як об'єктів патентування, супроводжувати оформлення документів, які мають входити до комплекту заявок на патентування та їх доправлення до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.