Екологічний проект науково-дослідної лабораторії Мехатроніки і робототехніки та групи А-20 факультету Автоматизації, мехатроніки і робототехніки ОНАХТ під назвою «Collector of used batteries»
Життя людини постійно знаходиться в русі, власне як і науково-технічний прогрес. Величезна кількість сучасних винаходів потребує автономних джерел енергії – акумуляторах і батареях.
Рано чи пізно кожна батарейка виходить з придатності і її потрібно викидати. Так, щорічно тільки на ринку Європейського Союзу та України викидається понад 225,8 тис. тон батарейок. Понад 45% з усіх батарейок в підсумку виявляються на міських звалищах. Мало хто знає наскільки сильний ефект від цих маленьких вещиц на навколишнє середовище та здоров 'я людини. Батарейки містять різні солі, кислоти і лугу, а також важкі метали, які є канцерогенами. У складі використаних батарейок міститься ртуть, кадмій, магній, свинець, олово, нікель, цинк. За даними вчених з агентства з охорони навколишнього середовища США відомо, що на частку батарейок припадає понад 50% токсичних викидів із усіх побутових відходів світу.
Якщо люди викидають батарейки у відро для сміття, то, як наслідок, вони потрапляють на міські звалища, і таким чином всі шкідливі домішки і важкі метали, токсичні речовини потрапляють у землю, ґрунтові води і гублять природу. Як підрахували екологи, одна пальчикова батарейка забруднює близько 20 квадратних метрів землі або 400 л води. Якщо ж батарейки спалюють на звалищі – вони виділяють що провокують онкологічні та репродуктивні захворювання діоксини – отруйні сполуки, а концентрація ртуті в повітрі протягом найближчих кількох годин буде перевищувати гранично допустиму більш ніж в 160 разів. При цьому складні метали не піддаються очищенню та фільтрації. А між тим весь шкідливі речовини, які містяться у використаних батарейках, потрапляючи в організм людини (а це відбувається обов'язково), накопичуються в ньому, тому навіть мале їх кількість говорить про конкретної небезпеки. Свинець, який міститься в батарейках, може накопичуватися у нирках, а також викликати захворювання мозку, нервові розлади. Мозок, нервова система, нирки і печінку страждають також від впливу ртуті, яка до того ж викликає нервові розлади, погіршення слуху, зору, порушення рухового апарату і захворювання дихальної системи.
Ця глобальна проблема навколишнього середовища та екосистеми, що вимагає комплексних рішень. Що ж робити з відпрацьованими свій термін батарейками? За правилами, їх треба утилізувати на спеціальних підприємствах. Але така утилізація коштує дорожче, ніж отримане в ee процесі сировину. В Україні є тільки один, власний завод для переробки батарейок — ДП «Аргентум». Він перебуває у Львові, і може при постійні поставки, промислово переробляти близько 1 тонни батарейок у день. Після переробки батарейки з компонентів батарейки отримують сухі хімічні елементи і сортовані відходи упаковки (картон і пластик). Зараз завод не працює у зв'язку з відсутністю сировини для виходу на робочі обсяги.
Залишається сподіватися, що заводів з утилізації відпрацьованих батарейок, з часом в нашій країні, з'являться більше. А свідомість українців дозволить безперебійно забезпечити їх сировиною, шляхом цілеспрямованої здачі батарейок на утилізацію. А поки як малий, але важливого внеску Одеська Національна академія харчових технологій вирішила підтримати роботу заводу «Аргентум» і в цілому поліпшити стан навколишнього середовища нашої країни. Не існує нерозв 'язних проблем і тому в майбутньому старі батарейки будуть приносити нам користь, а не шкоду. Для цього потрібно вже зараз начать действовать! Саме тому науково-дослідна лабораторія мехатроніки та робототехніки ОНАХТ разом зі студентами групи а 20 у січні 2016 року розробила екологічний проект під назвою «Collector of used batteries» («CUB») — Колектори використаних батарейок.
В рамках проекту у всіх навчальних корпусах Одеської Національної академії харчових технологій, включаючи корпус інституту холоду, кріотехнологій і екоенергетика були обладнані і впроваджені спеціалізовані збірники для утилізації батарейок. Таким чином, на кожному поверсі академії можна зустріти такий контейнер і кожен з нас може зробити свій посильний внесок у справу зменшення шкоди, що завдається старими батарейками навколишньому середовищу.
Ми дуже сподіваємося на підтримку, і що свідомість нашого суспільства зросте, і років через 5-10 ми зможемо повністю вирішити цю проблему. А поки ми просимо кожного підтримати ініціативу і викидати у контейнери лише використані батарейки. Це перші, хай Малі, але разом з тим дуже важливі і дієві кроки на шляху поліпшення екологічного стану нашої країни в цілому і міста Одеси зокрема. Пам 'ятайте: ми не успадкували планету від наших батьків, ми її позичили у наших дітей!
